Перейти до вмісту
ECRtest

Дезорганізований тип прив’язаності в дорослих

За тривожно-уникаючого стилю прив’язаності хочеться близькості, хоча вона може лякати. На відстані непокоїшся, що про тебе забудуть, а зблизька боїшся, що тобі завдадуть болю. На карті це ділянка, де обидва бали на рівні середніх показників вибірки або вище.

Авторство: редакція ECRtest · Оновлено 19 листопада 2026 р. · 10 хв читання

Коротко

  • І тривожність, і уникання близькості тут не нижчі за відповідні середні у вибірці Фрейлі.
  • За розрахунковою моделлю це близько 31% результатів, тобто майже кожен третій.
  • Стиль описує звички в близькості. За ним не можна встановити діагноз чи підтвердити травму.
  • З досвідом передбачуваних і надійних стосунків тривожність і уникання близькості можуть зменшитися.
ТривожнийТривожно-уникаючийНадійнийУникаючий

Що відчуваєш, коли зближуєшся?

Побачиш свої оцінки за тривожністю й униканням та відмінності в різних стосунках.

Почати тест
  • 72 твердження
  • 10-15 хвилин
  • без реєстрації
P1

Коли хочеться і зблизитися, і відійти

Ознаки тривожно-уникаючого стилю часто помітні за зміною відстані. Іноді хочеться наблизитися до людини, а невдовзі потрібен простір. Можна придивитися, коли саме це стається. Тест допоможе побачити обидві реакції разом.

  1. Відкладаєш довгоочікувану зустріч. Тиждень чекаєш зустрічі з близькою людиною. Напередодні шукаєш привід її перенести. Що ближче до зустрічі, то більше непокоїть думка, що людина розчарується в тобі, хоча нещодавно тобі хотілося її обійняти.

  2. Важко повірити теплим словам. Хтось хвалить тебе або каже, що ти багато для цієї людини значиш. Одразу спадає на думку, що тут є підступ або що це почуття ненадовго. Підготуватися до розчарування може здаватися безпечніше, ніж довіритися почутому.

  3. Мовчання лякає, відповідь теж. Близька людина дві години не відповідає, і ти вже уявляєш, чому їй набридло з тобою спілкуватися. Потім надходить тепла відповідь. Чекаєш, що стане легше, а натомість підбираєш слова обережніше й хочеш відкласти телефон.

  4. Хочеться випередити відмову. Коли здається, що стосунки ось-ось закінчаться, може виникнути бажання завершити їх самостійно. Так ніби легше впоратися з болем. Згодом іноді з’ясовується, що людина не збиралася йти, хоча в ту мить загроза здавалася цілком реальною.

  5. Страшно попросити про допомогу. Тобі потрібна підтримка, але страшно почути відмову. Якщо людина погодиться, може здаватися, що доведеться віддячити або показати, як тобі важко. Тоді легше змовчати, хоча згодом болить, що ніхто не здогадався.

  6. Після сварки тягне в різні боки. Спочатку хочеться негайно поговорити й усе владнати. За годину вже хочеться зачинитися у своїй кімнаті й ні з ким не розмовляти. Тобі може щиро хотітися і зберегти зв’язок, і вберегти себе.

  7. Важко і наодинці, і разом. Коли поруч нікого немає, ти сумуєш за близькими. Коли зустрічаєтеся, може захотітися десь сховатися. Буває, що ні тиша наодинці, ні час разом не дають відпочити. Від цього наприкінці дня особливо мало сил.

P2

Що стоїть за зміною відстані

За цього стилю тривога може виникати в різні моменти. Щойно близька людина віддаляється, ти помічаєш навіть дрібні зміни й хочеш відновити зв’язок. А коли ця сама людина йде назустріч, може захотітися побути на відстані (Mikulincer & Shaver, 2003). Іноді бажання так швидко змінюються, що складно зрозуміти, чого зараз треба.

Кім Бартолом’ю описала цю звичку як поєднання двох очікувань. Може здаватися, що тебе важко любити, а близькі здатні завдати болю чи відштовхнути (Bartholomew, 1990). Зблизитися справді хочеться. Та щойно з’являється така нагода, страх перед тим, що може статися далі, іноді стає сильнішим.

Збоку це може здаватися непослідовним. В один день ти говориш тепло, а наступного ледь підтримуєш розмову. Такі зміни можуть вимотувати, особливо якщо страшно і втратити зв’язок, і підпустити когось близько. Обидві реакції іноді виникають раніше, ніж є час обдумати ситуацію.

Іноді можна спинитися й помітити, чого зараз боїшся. Якщо хочеться закритися, може виявитися, що водночас тобі бракує тепла. Якщо тягне одразу про все поговорити, можна спершу зробити коротку паузу. І в бажанні зблизитися, і в потребі віддалитися можна побачити, що для тебе зараз важливо.

P3

Що відомо про походження цього стилю

Термін «дезорганізована прив’язаність» походить із досліджень малих дітей. Під час «Незнайомої ситуації» дослідники бачили, як деякі діти наближалися до мами з відвернутою головою або завмирали на півдорозі (Main & Solomon, 1990). Тривожно-уникаючий стиль у дорослих описали пізніше, спираючись на розповіді самих людей про власні стосунки (Bartholomew & Horowitz, 1991).

У кожного своя історія. За однією з теорій, прагнення близькості може поєднуватися зі страхом, якщо поруч із близькими було не завжди безпечно. Наприклад, хтось із дорослих то виявляв тепло, то різко відповідав або відгороджувався. Тяжкий емоційний досвід у дитинстві пов’язаний із менш надійною прив’язаністю в дорослому віці (Riggs, 2010). Водночас у людей зі схожим досвідом можуть скластися різні стилі.

Мають значення темперамент і події дорослого життя, як-от болючий розрив, зрада чи тривале відчуття небезпеки у стосунках. За досвідом у ранньому дитинстві складно передбачити прив’язаність у дорослому віці (Pinquart et al., 2013). Стосунки й події в дорослому віці теж можуть змінити стиль (Fraley & Roisman, 2019). Тест показує, як тобі дається близькість зараз.

P4

Що вдається навіть попри страх

Переживати два різні страхи буває важко. Водночас ти можеш уважно ставитися до почуттів і власного темпу, і ця здатність не зникає, коли стає спокійніше.

  • Серйозне ставлення до близькості

    Для тебе має вагу те, з ким і як зближуватися. Якщо вирішуєш відкритися попри хвилювання, близька людина може відчути, наскільки щиро тобі хочеться бути поруч.

  • Уважність до змін у настрої

    Можеш помітити, що в людини змінився голос або на обличчі видно втому. Здатність помічати такі зміни іноді виростає з обережності й стає в пригоді у дружбі та роботі з людьми.

  • Повага до чужої обережності

    Ти знаєш, як це, коли страшно відкриватися. Тому можеш з повагою поставитися до обережності іншої людини й дати їй трохи часу. Поруч із тобою вона може відкриватися потроху.

  • Сміливість повернутися

    Коли тобі вдається знову наблизитися до когось після того, як хотілося віддалитися, доводиться дати раду власному страху. Збоку цей крок може бути непомітним, хоча від тебе він вимагає сміливості.

P5

У парі, серед друзів і з рідними

Часто цей стиль особливо помітний у романтичних стосунках. Відстань між вами може швидко змінюватися. То хочеться бути ближче, то виникає сильна потреба у просторі. Це може втомлювати обох. Якщо можеш прямо сказати, що тобі треба трохи часу наодинці, близькій людині не доведеться здогадуватися, що означає пауза.

У дружбі часто буває трохи спокійніше. Від тебе рідко чекають, що ти будеш поруч повсякчас, тож відстань легше переносити й причин для тривоги менше. Однак знайомими можуть бути і прикрість через повідомлення без відповіді, і бажання сховатися, коли дружба стає дуже близькою.

Тривожність і уникання можуть бути сильнішими в одних стосунках та слабшими в інших (Fraley et al., 2011). У тесті є окремі запитання про людину, з якою ти в парі, маму, тата й близьку людину, з якою дружиш. Страх зближення і страх втрати можуть особливо виразно поєднуватися тільки в одному зв’язку. Якщо у дружбі тобі спокійніше, цей досвід теж має значення.

P6

Як зрозуміти свій результат за двома шкалами

Стиль, який часто називають дезорганізованим, може нагадувати відсторонено-уникаючий або тривожний. Різницю краще видно за оцінками на двох шкалах.

Відсторонено-уникаючий стиль
За уникаючого стилю побути на відстані зазвичай легше, а оцінка тривожності не сягає середнього значення. За тривожно-уникаючого стилю пауза може мало заспокоювати, бо віддалік з’являється страх, що про тебе забудуть. Тоді знову може тягнути до людини, навіть якщо під час минулої зустрічі хотілося піти.
Тривожний стиль
За тривожного стилю близькість бажана й може заспокоювати. Оцінка за униканням тут не сягає середньої у вибірці. За тривожно-уникаючого стилю страх втрати подібний, та й саме зближення може здаватися ризикованим. Тож після теплої розмови, якої ти довго хотілося, іноді знову хочеться побути подалі.
Дезорганізована прив’язаність
Дезорганізовану прив’язаність досліджують, спостерігаючи за малими дітьми. Є також інший метод для дорослих, інтерв’ю про дитячий досвід із близькими. Тривожно-уникаючий стиль у нашому тесті визначають за відповідями на запитання про теперішні стосунки. Результати інтерв’ю й опитувальників мало збігаються (Roisman et al., 2007).
Розлад прив’язаності
Реактивний розлад прив’язаності діагностують у дитинстві. Після тяжкого нехтування потребами дитина може рідко шукати втіхи в дорослих (APA, 2013). Стиль прив’язаності в дорослих описує звичні реакції в близькості. Діагноз може встановити фахівець. Тест онлайн цього не робить.
  1. Помічай зміну відстаніСпробуй упіймати мить, коли хочеться зблизитися і коли тягне відійти. Що відбулося перед цим? Іноді досить помітити, що тобою рухає в цю мить.
  2. Скажи, чого боїшсяЯкщо є змога говорити, можна сказати «Мені зараз страшно, і мені потрібна коротка пауза». Можеш запропонувати, коли повернутися до розмови.
  3. Спробуй спертися на когосьМожеш дозволити людині, якій довіряєш, побути поруч у тяжку мить. Зверни увагу, коли близькість відчувається безпечною. З таким досвідом сподівання можуть потроху змінюватися.
  4. Маєш час вирішитиТривога й бажання відійти можуть і далі виникати. Якщо з часом вони слабшають, іноді легше помітити ці реакції й подумати, чого тобі хочеться в цю мить.
P7

З чого починаються зміни

Стиль досить стійкий, та може змінюватися з досвідом. У спокійних і передбачуваних стосунках тривожність може слабшати, якщо зростає впевненість у собі. Уникання може зменшуватися, коли бачиш, що на близьку людину можна покластися (Arriaga et al., 2018). За тривожно-уникаючого стилю можуть бути важливі обидва види досвіду, і на це іноді потрібно більше часу.

Деяким людям допомагає психотерапія. Там може бути легше спробувати відкритися й побачити, як на це відгукнуться. Можна обрати час, коли тобі буде до цього. Якщо боляче згадувати минуле, психотерапевт може допомогти говорити про нього обережно, у своєму темпі.

Навіть якщо страх часом повертається, може стати простіше вирішити, коли хочеш залишитися, а коли тобі потрібен простір. За пів року можна ще раз пройти тест і порівняти дві точки на карті. У повсякденні зміни бувають помітні в таких речах.

P8

Запитання про страх і близькість

  1. Чи означає тривожно-уникаючий стиль, що в мене була травма?
    Зі стилю цього визначити неможливо. Тяжкий досвід у дитинстві пов’язаний з менш надійною прив’язаністю (Riggs, 2010). Водночас впливає багато обставин, і стиль не дає змоги дізнатися, що було в твоєму минулому. Тест не оцінює травму. Якщо спогади досі болять, їх можна обговорити з психотерапевтом.
  2. Як це може проявлятися в коханні?
    На початку може сильно тягнути до людини. Коли здається, що вона віддаляється, починаєш непокоїтися, а коли все стає серйознішим, може захотітися відступити. Почуття можуть бути щирими й водночас лякати. Іноді простіше перевірити, чи людина залишиться, ніж прямо про це запитати. Докладніше про зміну відстані й такі перевірки у парі.
  3. Чи по-різному цей стиль проявляється в жінок і чоловіків?
    Дані не показують чіткої різниці. У вибірці Фрейлі середні оцінки жінок і чоловіків за обома шкалами майже збігаються. В одному метааналізі жінки мали трохи вищу тривожність, а чоловіки трохи вище уникання (Del Giudice, 2011). Те, як проявиться стиль у певних стосунках, більше залежить від людини та її досвіду, ніж від статі.
  4. Наскільки точно тест визначає цей стиль?
    Наш тест на тривожно-уникаючий стиль та інші стилі оцінює обидві шкали за 36 твердженнями ECR-R. Результат порівнюють із показниками у вибірці Фрейлі, у якій понад 17 000 людей. В опитувальників є похибка, тож біля межі результат покаже і сусідні стилі. Ознаки можуть підказати, куди глянути, а порівняння з вибіркою дає точніше уявлення.
  5. Що можна зрозуміти зі зміни відстані в парі?
    Зі спостережень точно сказати важко. Та сама зміна відстані може бути пов’язана зі стресом, образою або невизначеністю у стосунках. Тест описує досвід людини, яка сама відповідає на запитання. Якщо обом цікаво, можеш запропонувати пройти його окремо, а тоді поговорити про те, що здалося знайомим і що здивувало.
  6. Чи можна водночас тривожитися й уникати близькості?
    Саме таке поєднання описує тривожно-уникаючий стиль. У тих самих стосунках можна хвилюватися, що втратиш зв’язок, і водночас триматися на відстані. Вираженість цих реакцій може змінюватися залежно від того, хто поруч. Наприклад, у парі можуть переважати тривожно-уникаючі риси, а в дружбі може бути спокійніше. Тест показує ці стосунки окремо.
P9

Інші відчуття у стосунках

P10

Дослідження про близькість і страх (12)

  1. Bartholomew K. (1990). Avoidance of intimacy: An attachment perspective. Journal of Social and Personal Relationships, 7(2), 147-178.
  2. Main M., Solomon J. (1990). Procedures for identifying infants as disorganized/disoriented during the Ainsworth Strange Situation. In M. T. Greenberg, D. Cicchetti, E. M. Cummings (Eds.), Attachment in the preschool years: Theory, research, and intervention (pp. 121-160). Chicago: University of Chicago Press.
  3. Bartholomew K., Horowitz L. M. (1991). Attachment styles among young adults: A test of a four-category model. Journal of Personality and Social Psychology, 61(2), 226-244.
  4. Mikulincer M., Shaver P. R. (2003). The attachment behavioral system in adulthood: Activation, psychodynamics, and interpersonal processes. Advances in Experimental Social Psychology, 35, 53-152.
  5. Roisman G. I., Holland A., Fortuna K., Fraley R. C., Clausell E., Clarke A. (2007). The Adult Attachment Interview and self-reports of attachment style: An empirical rapprochement. Journal of Personality and Social Psychology, 92(4), 678-697.
  6. Riggs S. A. (2010). Childhood emotional abuse and the attachment system across the life cycle: What theory and research tell us. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma, 19(1), 5-51.
  7. Del Giudice M. (2011). Sex differences in romantic attachment: A meta-analysis. Personality and Social Psychology Bulletin, 37(2), 193-214.
  8. Fraley R. C., Heffernan M. E., Vicary A. M., Brumbaugh C. C. (2011). The Experiences in Close Relationships - Relationship Structures Questionnaire. Psychological Assessment, 23(3), 615-625.
  9. American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.
  10. Pinquart M., Feußner C., Ahnert L. (2013). Meta-analytic evidence for stability in attachments from infancy to early adulthood. Attachment & Human Development, 15(2), 189-218.
  11. Arriaga X. B., Kumashiro M., Simpson J. A., Overall N. C. (2018). Revising working models across time: Relationship situations that enhance attachment security. Personality and Social Psychology Review, 22(1), 71-96.
  12. Fraley R. C., Roisman G. I. (2019). The development of adult attachment styles: Four lessons. Current Opinion in Psychology, 25, 26-30.

Перевірено: 5 жовтня 2026 р.

Пройди тест, щоб побачити обидві оцінки й свою точку на карті.

Почати тест